Мерцішор – свято весни та один з найдавніших звичаїв на теренах Балкан. Традиційно його святкують 1 березня у Румунії та Молдові. Схожі традиції зустрічі весни також існують у мешканців багатьох балканських країн.
Історія Мерцішор
Назва свята походить від молдавського слова «березень». Саме у цьому місяці раніше розпочинався відлік нового календарного року. З настанням весни оживала природа, і люди раділи її перемозі над похмурою та холодною зимою.
Здавна у перший день весни у Румунії та Молдові дарували мерцішори – талісмани на щастя та вдачу у Новому році. Вони можуть виглядати як квіти, серця, дзвоники, чоловічки, але неодмінно поєднують червоний та білий кольори.
За свідченням археологів, традиція дарувати мерцішори існували ще 8000 років тому. Вважається, що червоний та білий кольори у цих весняних оберегах слугують символом війни та миру, віддзеркалюючи сутність бога Марса, на честь якого у Стародавньому Римі й отримав свою назву місяць березень.
Існує й інше пояснення, за яким червоний та білий – сакральні кольори, що нерідко використовують у різних ритуалах. Білі нитки мерцішора символізують чистоту та невинність, а також зв’язок з потойбіччям.
Червоний колір, навпаки, слугує відображенням життєвої сили та енергії. Поєднанням цих кольорів символізує зв’язок земного та небесного початків, завдяки яким і народжується життя.
У Румунії існує легенда про березневу Бабу Докія, яка підіймається зі стадом у гори та там плете нитку року, подібно до того, як грецькі Мойри плетуть нитки долі. За цією легендою, Баба Докія 12 днів крокує у гори, змахує сніг з 12 своїх тулубів. Тому і мерцішор найчастіше за все носять стільки ж днів.
Пізніші легенди про Мерцішор вже інакше пояснюють колірну гаму оберега. Сакральна частина свята весни у них вже відходить на задній план.
Згідно ним, білий колір символізує підсніжник, а червоний – кров Весни, яку льодяним уламком поранила Зима під час своєї втечі. Також у цих легендах білий колір відображає снігову зиму, а червоний – яскраве весняне сонце, завдяки теплу якого відроджується природа після зимової сплячки.
Цікавий факт! Болгарський аналог молдавського Мерцішор зветься Мартениця – на честь Баби Марти, що є казковим прообразом Весни.
Легенди про свято Мерцішор
У Молдові найпопулярніша легенда про Мерцішор пов’язана з підсніжниками. Одного разу, під час прогулянки у лісі Весна побачила гарну квіточку, що пробивалася з-під снігу. Вона вирішила допомогти йому, та почала розчищати навколо нього землю.
Ці дії Весни викликали гнів Зими, і вона покликала завірюхи. Від сильного холодного вітру квітка поникла, але Весна намагалася врятувати її, укривши собою. При цьому вона укололась о терен, і крапля її крові оживила підсніжник, який помирав.
Так Весна не лише врятувала квітку, але й перемогла Зиму. Звідси й походить звичай Мерцішор у Румунії та Молдові дарувати обереги, що символізують підсніжник та кров Весни, яка його врятувала.
На теренах Румунії більш поширена легенда про Мерцішор, за якою вродливий юнак Фет-Фрумос врятував Сонце, яке вкрав Змій. Врятоване яскраво світило знову з’явилося на небі, і на землі настала весна. З-під снігу з’явилися її перші вісники – підсніжники.
Юнак вже не побачив цієї краси, бо загинув від ран, отриманих під час битви зі Змієм. На згадку про його сміливий вчинок люди плетуть мерцішори з червоних та білих ниток, що символізують кров героя та красу весняних квітів.
Також існує легенда, що об’єднує сюжети цих двох історій. За нею, від злих чар Зими підсніжник врятував саме Фет-Фрумос, подарувавши світу весняне тепло та красу.
Звичаї та традиції молдавсько-румунського свята весни
Археологічні знахідки підтверджують давнє коріння молдавських мерцішорів. Перші прикраси робили з камінчиків, пофарбованих у червоний та білі кольори, та носити на шиї як намисто. Здавна та до сьогодні у Молдові, Румунії та багатьох балканських країнах цей оберіг незмінно вважається символом весни, щастя та добробуту.
У перших письмових джерелах мерцішор згадується як весняний оберіг, створений з золотої чи срібної монети, підвішеної на червоній нитці. У Румунії дівчата носили цю прикрасу на шиї протягом перших двох тижнів березня.
З появою лелек мерцішор знімали. Нитки підвішували на плодові дерева, а за монету купували бринзу.
Сучасний молдавський мерцішор виглядає як нитяні кульки червоного та білого кольору, скріплені між собою та прикрашені бантиком. У Молдові цю прикрасу носять як брошку чи бутоньєрку в області серця протягом всього березня.
Цікавий факт! У багатьох поселеннях румунської Трансильванії мерцішори прив’язували до рогів домашнього скота чи на вікна домівок як оберіг від злих духів.
Скільки носять мерцішори та що роблять з ними потім?
Існує повір’я, що цей весняний оберіг неодмінно привертає до його володаря здоров’я та добробут. Знімають його лише наприкінці першого місяця весни.
Тривалість носіння мерцішора може суттєво відрізнятися залежно від регіону. Оберіг можуть носити:
- 3, 9, 12, 25 днів;
- до зустрічі з першим весняним птахом чи змією;
- до появи першого підсніжника чи появи суцвіть на фруктових деревах.
Знявши прикрасу, її можна сховати під камінням чи підвісити на дереві, де вже з’явилося перше листя. Також у деяких регіонах заведено закидати оберіг на дах будинку.
У Молдові мерцішори зазвичай розвішують на квітучих фруктових деревах 31 березня, загадавши при цьому бажання. Також існує повір’я, якщо на дереві, де дівчина повісила свій оберіг, буде багатий врожай, то щастя у коханні не обійде її. Нерідко мерцишорами прикрашають кімнатні рослини, щоб удача та добробут не покидали домівку.
Мерцішори у Румунії та Молдові роблять власноруч та дарують найближчим та найдорожчим людям: батькам, коханим, вчителям. Найпростіший оберіг складається з переплетених білих та червоних вовняних ниток. Найчастіше за все мерцішори роблять у вигляді гарних китиць, квіточок, чоловічків.