Північний олень чи карибу – одна з найвідоміших тварин тундри. Саме ці представники родини Оленеві дозволили людям освоїти важкодоступні північні території. Особливу популярність ці тварини отримали через славу супутників Санта-Клауса. Насправді північні олені не літають, але щороку здійснюють міграції на величезні відстані. Вони подорожують суходолом більше, ніж будь-які інші наземні тварини.
Північний олень чи карибу – класифікація та наукова назва
Північні олені належать до родини Оленевих та є близькими родичами благородних оленів та лосів. Їхня наукова назва – Rangifer Tarandus.
Спочатку таке найменування мало невелике сузір’я, розташоване між сузір’ями Кассіопея та Верблюд. У перекладі з латинської мови воно й означає «Північний олень».
Взагалі вважається, що назва цих величних тварин походить від давньоскандинавського слова «hreindyri». Останнє складається з двох частин: dyri означає «тварина», а hrein – з рогами.
У Північній Америці північними оленями звуть цих одомашнених тварин, а диких тварин звуть карибу. На теренах Європи першу назву застосовують в обох випадках.
Як виглядає північний олень чи карибу? Опис тварини
Північний олень – один з найбільших представників родини Оленеві. Довжина тіла у дорослих самців сягає 1,8-2,1 м, а висота – 1,1-1,4 м.
Самиці трохи поступаються за габаритами. Довжина тіла у них у межах 1,6-1,9 м, а висота – 1-1,1 м.
Вага самиці північного оленя у середньому сягає 108 кг. Дорослий самець важить 165 кг, що дорівнює майже половині ваги ведмедя гризлі. Окремі особини можуть важити до 317 кг.
Найменші північні олені зустрічаються на Шпіцбергені. Їхній зріст не перевищує 78 см. Домашні північні олені зазвичай менші за диких карибу майже на 10-20% за довжиною тіла та на 20-30% – за вагою.
Хутро у північного оленя може мати один з багатьох відтінків коричневого чи світло-бежевого. На череві, грудях, шиї та ділянках над копитами добре помітні характерні білі плями.
Забарвлення хутра північного оленя залежить від пори року та може суттєво відрізнятися у кожної окремої тварини. Особини з північних регіонів найчастіше за все мають майже білий колір. Це дозволяє їм бути майже непомітними на тлі засніжених краєвидів.
Особини у південних регіонах відрізняються темнішим забарвленням. Найтемніше хутро властиво для лісового карибу, що мешкає на теренах бореальних лісів. Таке забарвлення дозволяє йому краще ховатися серед лісових хащ.
Північний олень чи карибу – риси пристосованості тварини
Тіло північного оленя повністю вкрито щільним хутром. Це забезпечує тварині надійний захист від холодів у суворих умовах Арктики. Хутро складається з порожніх волосків, що всмоктують повітря та сприяють його нагріву.
Завдяки цим рисам пристосованості північні олені виживають у сильні холоди. Також ці порожнисті волосинки забезпечують чудову плавучість. Тому, попри великі габарити, карибу чудово плавають та можуть долати річки під час міграції.
Копита у північного оленя широкі та роздвоєні. Це дозволяє тварині легко переміщуватися різними поверхнями, включаючи болота та засніжені території.
На копитах північного оленя розташовано по 4 пальці, що адаптуються до пори року. Взимку вони тверді, що дозволяє тварині легко переміщуватися по льоду та снігу.
У теплу пору року копита у північного оленя стають м’якішими. Завдяки цьому, йому легше плавати та переміщуватися через замулену чи заболочену місцевість.
Роги північного оленя
Роги відіграють важливу роль у житті оленів карибу. Завдяки ним, ці тварини можуть розкопувати щільний сніг та пробивати лід у тундрі, де вони мешкають. Самці також використовують роги для боротьби з суперниками у шлюбний період та для захисту від ворогів.
Роги у північних оленів є як у самців, так й у самиць. У перших вони зазвичай вдвічі більші за розміром та сягають до 1,5 м. Вага рогів карибу зазвичай не перевищує 11-12 кг.
Масивні роги починаються прямо на лобі. У самців вони починають рости у березні чи квітні, а у самиць – у травні чи червні. Роги північного оленя мають оксамитову текстуру, яка проникає вглиб та поєднується з іншою частиною тіла. Заввишки вони можуть сягати до 90 см.
Самці скидають роги після осіннього гону, який припадає на кінець жовтня чи листопад. Молоді особини роблять це у квітні-травні, тоді як самиці – у травні-червні.
Північний олень та лось: яка існує різниця?
Обидві тварини належать до родини Оленеві та зустрічаються в арктичній тундрі, але мають певні відмінності. Вага лося може сягати до 385 кг, тоді як північний олень важить значно менше.
Лось
Також ці тварини різняться за зовнішнім виглядом. Копита у північних оленів ширші, ніж у лосів, що дозволяє їм краще переміщуватися через глибокий сніг.
Роги у лося більші та масивніші, а також відрізняються за структурою. Шкірні вирости під підборіддям (так звані «сережки») у північних оленів відсутні.
Благородний та північний олень: яка різниця?
Карибу відрізняються від звичайних оленів структурою тіла, що більш адаптоване до арктичного середовища існування. На відміну від них, благородні олені зустрічаються у м’якішому кліматі, включаючи всі континенти, крім Австралії та Антарктиди.
Карибу мешкають у полярних та арктичних регіонах, включаючи Європу, Азію та Північну Америку. Роги у звичайних оленів зазвичай тонкі, кістяні та властиві лише самцям. У карибу роги ширші (більші за ширину тіла) та ростуть у представників обох статей.
Північний олень чи карибу: ТОП-7 цікаві факти
- Північні олені – єдині відомі науковцям ссавці, здатні бачити ультрафіолетове світло. Ця особливість дозволяє їм легко відстежувати полярних хижаків, чиє біле хутро краще за все можна побачити саме в ультрафіолеті.
- Вдихаючи холодне повітря, карибу нагрівають його носом до того, як воно потрапить до легень.
- Карибу мають 4 шлунки, кожен з яких виконує свою функцію травлення.
- У північних оленів роги мають як самці, так і самиці.
- Забарвлення хутра у північних оленів залежить від їхнього середовища існування. В особин у північних регіонах воно світліше, тоді як у карибу у південних регіонах – темніше.
- Ці тварини дуже швидко бігають. Навіть новонароджені оленята можуть обігнати найкращого олімпійського спринтера.
- Червононосий північний олень Рудольф – герой багатьох зимових мультфільмів та найвідоміший у світі карибу. Саме він є надійним супутником Санта-Клауса. Вперше цей казковий персонаж з’явився у книжці-розмальовці у 1930 р. Спочатку його звали Реджинальд, і у нього світились очі, а не ніс.
Поведінка та спосіб життя північних оленів
Північний олень може бігати зі швидкістю до 80 км/год. Він також є рекордсменом за тривалістю міграцій серед наземних тварин. Відомо, що північні олені щороку долають понад 160 км. Мігрують вони протягом літа великими стадами, що налічують десятки тисяч особин.
Науковці вважають, що міграції дозволяють північним оленям збігати від настирливих комах та оводів. Також карибу постійно мігрують у пошуках їжі.
Під час міграції ці тварини найбільш вразливі перед паразитами. Тому найслабші особини нерідко гинуть під час літніх переміщень. З настанням перших холодів стадо потроху зменшується, іноді – навіть лише до десятка особин. Зазвичай це пов’язано з осіннім гоном.
Стада північних оленів складаються з самців та самиць. Нерідко між особинами однієї статі виникають суперечки. Весняні стада карибу налічують до 500 тисяч особин, тоді як осінні значно менші за чисельністю.
Де живуть північні олені?
Ці тварини мешкають у полярному та арктичному середовищі. Чимало північних оленів живе у Північній півкулі. Їхні стада були виявлені в Європі, Азії та Північній Америці.
Північні олені мешкають в окремих куточках Скандинавії, Монголії, Східної Європи, Гренландії. Також вони зустрічаються на теренах Північної Америки – від штату Мен до Аляски включно.
Існує 6 підвидів цих оленів залежно від їхнього середовища існування. До них належать:
- північні олені Шпіцбергену, які зустрічаються лише на цьому архіпелазі та мають славу найменшого підвиду цих тварин серед наявних;
- фінський карибу – найбільш рідкісний підвид, що зустрічається лише на півдні Фінляндії;
- північний лісовий карибу, який мешкає у лісах Канади та Сполучених Штатів;
- тундровий карибу (включаючи карибу Гранта), який зустрічається на теренах всієї Канади, включаючи острівні території, та зрідка – у Гренландії;
- євразійський тундровий північний олень, який мешкає на заході Скандинавського півострова (зі значними стадами у Норвегії);
- карибу Пірі – найменший підвид північних оленів, який населяє лише острів Нунавут та Північно-Західні території Канади.
Північні олені можуть жити у тундрі чи тайзі. Зазвичай вони надають перевагу хвойним лісам через ідеальні умови для ночівлі та певний захист від погодних умов та хижаків.
Що їсть північний олень чи карибу?
Ці тварини є травоїдними, то ж харчуються винятково рослинністю. Листя верби та карликової берези, гриби, осока, пухівка та будь-які інші рослини складають основу раціону північних оленів. Вони можуть харчуватися навіть фруктами та ягодами, якщо знайдуть такі.
Взимку північні олені харчуються переважно лишайниками. Вони відшукують їх під снігом завдяки своєму гарному нюху. Твердими копитами карибу пробивають снігову та льодяну поверхню, щоб дістатися бажаної їжі.
Щоденний раціон північного оленя у середньому становить 4-8 кг їжі. У рідкісних випадках ці тварини можуть харчуватися дрібними гризунами, щоб отримати білки та залізо.
Цікавий факт! Північні олені споживають 44 види чагарникових верб та берез, 52 види злаків та 94 види осоки.
Розмноження північних оленів
Сезон розмноження у північних оленів припадає на початок жовтня – кінець листопада. Самець вибирає зі стада від 5 до 15 самиць для створення власного гарему на цей період.
Під час гону у самців карибу набухає шия, а під нею формується грива з волосся. Вони вступають у сутички з конкурентами за право мати гарем. Під час боротьби самці використовують свої роги, штовхаючи ними один одного. Переможець отримує стадо 315-20 самиць, з якими він спаровується протягом періоду гону.
Самиця північного оленя виношують потомство протягом близько 7-8 місяців. Навесні вони залишають своє стадо та відправляються до загального місця, де народжують всі самиці зі стада. Зазвичай самиця карибу народжує 1 малюка, зрідка – двійню.
Дитинча північного оленя харчується молоком матері протягом першого тижня свого життя. Потім до його раціону додається тверда їжа. При народженні малюки карибу важать близько 5,5 кг. Вже за 2 тижні згодом їхня вага збільшується вдвічі.
У віці 1,5 місяця малюки карибу вже самостійно здобувають їжу. При цьому оленята продовжують споживати ще й материнське молоко.
Від нього вони відлучаються у віці 6 місяців. Весь перший рік життя дитинча північного оленя проводить біля матері.
Тривалість життя північних оленів у дикій природі становить у середньому 12-17 років. Одомашнені тварини живуть значно менше. Самиці карибу зазвичай живуть довше, ніж самці.
Хижаки та загрози життю північних оленів
Північні олені мають чимало природних ворогів. На них полюють вовки, білі та бурі ведмеді. На малюків карибу нерідко нападають беркути та росомахи.
Північні олені у Лапландії нерідко стають здобиччю рисі. Також карибу дуже вразливі перед хворобами, які передають комахи-кровососи (комарі, мошки тощо).
Не меншу загрозу для карибу становлять і люди. На північних оленів полюють заради м’яса, шкіри та хутра. Останнє використовують для створення теплого одягу під час подорожі в умовах Арктики. Зі шкіри карибу роблять водонепроникну обув, одяг та намети.
Популяція північних оленів
У різних куточках світу налічується 15 млн особин північних оленів. Це вдвічі менше чисельності цих тварин, що була зафіксована у 1996 році. У 2015 р. північні олені були занесені до переліку вразливих видів тварин.
Карибу Доусона вже вимер, а карибу Пірі належить до видів, яким загрожує зникнення. Скорочення чисельності цих тварин тундри пов’язано з багатьма чинниками.
Карибу суттєво залежать від наявності їжі у місцях свого існування. Площа останніх значно скоротилася у міру постійного розвитку людства. Збільшення чисельності вовків та ведмедів також становить серйозну загрозу для карибу.