Зимовий ліс здається справжнім містичним королівством Снігової королеви. Вкриті снігом дерева подібні до зачарованих велетнів, які завмерли з розпростертими гілками-руками. Каркання ворон здається особливо похмурим, ніби застерігає, що не варто порушувати снігову тишу, яка тут панує.
Казка зимового лісу
Проте, лише тільки через похмуре полотно небес проглядають промені сонця, зимовий ліс миттєво набуває доброзичливої атмосфери. Сонячні зайчики блимають та відображуються від бурульок райдужним різноманіттям барв. Сніг під ногами блищить мільйонами іскорок, і здається, що вони – ті самі казкові скарби лісу, які надійно охороняють всілякі містичні істоти.
У зимовому лісі можна повірити у будь-яку казку – настільки чарівними здаються його краєвиди. Варто випадково натикнутися на дерев’яний будиночок на лісовій галявині під час своєї прогулянки по цьому королівству зими – і фантазія вже в мить намалює казкову історію.
Проте особливо чарівний зимовий ліс у пору міжсезоння, коли осінні краєвиди раптово трансформуються у зимові картини. На лісових стежинах ще помітне різноколірне опале листя, яке вже припорошене першим снігом. Здається, що чарівниця-зима робить перші начерки до своїх майбутніх картин.
Особливо чарівно виглядає яскравий смарагд хвої, вкритий білосніжною ковдрою. Ще більш екстравагантні червоні ягоди шипшини та калини, яскраві блискітки яких добре помітні на тлі снігових шапочок.
Зимовий ліс у фарбах міжсезоння
Поки осінь безповоротно не передала правління чарівниці-зимі, лісові краєвиди вражають контрастним поєднанням двох пір року водночас. Стежки вже можуть бути вкриті сніжною зимовою ковдрою, і при цьому залишатися в облямівці дерев з різноколірним вбранням з листя, що ще залишилося.
Поступово це пейзажне міжсезоння в осіннє-зимовому лісі змінюється більш однорідними, але все ще контрастними ландшафтами. Темні стовбури та гілки дерев вкриває перша паморозь, що прийшла на зміну осіннім дощам.
Прогулянка зимовим лісом
Зимовий ліс, ще не укутаний у повноцінне зимове вбрання, здається зачарованим королівством, де все живе завмерло. Перший іній вкриває гілочки дерев, а дощові калюжки затягує льодяна кромка. Здається, що зима повільним розмахом своїх пензлів робить скетчеві замальовки для майбутніх картин засніжених пейзажів.
І вже незабаром зимовий ліс набуває по-справжньому магічного зачарування. Дерева та лісові стежки потрохи припорошує снігом, який поступово утворює величезні снігові кучугури. Величні ялини укутані у білосніжні шубки навіюють асоціацію з велетнями-охоронцями зимового лісу.
У сосновому лісочку зимові краєвиди дещо інакші, але не при цьому не менш красиві. Величні стовбури дерев утворюють ілюзію химерного лабіринту, стежки якого вкриті снігом. Сніговий покрив на соснах у зимовому лісі мінімальний, і зберігається лише у кроні, що надає неповторного контрасту загальному краєвиду.
Озеро у зимовому лісі
Незвично виглядає у зимовому лісі й звичайна лісова галявина біля озера. Великі глибоководні водойми, що не замерзають навіть у люті морози, ніби чарівне дзеркало відображують у своїх водах дивовижні лісові краєвиди, над преображенням яких на славу попрацювала зима-чарівниця. В облямівці смарагдових гілок хвойних дерев та снігової ковдри на узбережжі лісове озеро виглядає наче портал між світами – наземним та його відображенням.
Замерзле озеро у зимовому лісу хоч і не викликає цієї асоціації, але також зачаровує своїми краєвидами. Вкрите льодяною плівкою, воно оманливо здається доступним для переходу.
Проте насправді ризикувати не варто, адже тендітність зимових краєвидів у цьому випадку особливо відчувається. Дерева у сніговому вбранні обрамлюють цю замерзлу водну поверхню та надають їй схожості з вишуканим кришталем в огранці медальйона.
Життя зимового лісу
Зимовий ліс – це чарівне замерзле королівство, де панує переважно тиша. Лише час від часу можна почути шум від падіння снігової ковдри з гілок дерев, що не витримали її тяжкості, або ж передзвін бурульок під впливом вітру.
На лісовій галявинці в оточенні хвойних дерев ще можна почути дзвінкий гомін синичок та інших лісових пташок, які харчуються насінням шишок та ягодами, що подекуди зберіглися на кущиках.
Інколи серед засніжених гілок дерев можна помітити навіть вивірку, яка також піддалась спокусі погризти шишки. Якщо дуже пощастить, то у сонячний день у зимовому лісі можна побачити навіть оленятко на лісовій галявині або козулю, яка заховалася серед дерев.
Сплячий зимовий ліс
Проте найчастіше за все зимовий ліс перебуває у своїй мовчазній напівдрімоті. Він ніби живе мріями про майбутню весну з її теплом, що все оживляє, та яка вже не за горами, і колись неодмінно настане.
Але поки що пора правління королеви-зими, яка укутує дерева сніговими ковдрами та сковує водойми льодяними обручками. Шалені хуртовини слугують їй надійними помічниками. Вони невгамовно наспівують колискову зимовому лісу, кришталеве королівство якого занурене у свій сон до весни.