Північна Америка посідає третє місце у світі за розмірами серед всіх континентів планети. На її територіях існує чимало пустель, де щороку випадає менш ніж 250 мм опадів. Вони розташовані переважно між сходом Сьєрра-Мадре та Скелястими горами на сході та хребтами Сьєрра-Невада на заході. Нижче наведені найвідоміші пустелі Північної Америки з фото та описом.
Пустеля Великого Басейну
Ця пустеля Північної Америки відрізняється помірним кліматом зі сніжною зимою та посушливим спекотним літом. Її пустельні території розташовані між гірськими хребтами у Великому басейні.
Пустеля Великого Басейну є однією з найбільшим у Північній Америці. Вона охоплює значну частину Невади та простягається до Айдахо, сходу Каліфорнії та заходу Юта. На її теренах зустрічаються великі долини, оточені численними паралельними гірськими ланцюгами.
У пустелі Великого Басейну налічується понад 30 гір заввишки від 2900 м. Більшість пустельних долин розташована на висоті понад 1100 м. Ландшафти цієї пустелі Північної Америки змінюються залежно від рівня розташування: від ялинково-ялівцевих лісів та пагорбистих полинних долин до солених сухих озер у низинах.
Різниця висот між гірськими піками та улоговинами створює багато ніш з ізольованими популяціями унікальних видів тварин та рослин. На теренах пустелі Великого Басейну мешкає понад 600 різновидів хребетних. Близько 60 з них класифікуються як рідкісні види. Флора цієї північноамериканської пустелі не дуже різноманітна. Серед рослинності переважає полин.
Вологий тихоокеанський клімат змінюється посушливим, коли перепоною на його шляху встають гори Сьєрра-Невада. Річна кількість опадів у пустелі Великого Басейну у середньому становить 300 мм. В її західних районах випадає лише близько 250 мм опадів.
Рельєф цієї пустелі Північної Америки гірський. Температура тут варіюється залежно від висоти. Вона знижується на –15°С при підійманні на кожні 300 м.
Пустелі Північної Америки: Мохаве
Ця найбільш посушлива пустеля Північної Америки охоплює площу понад 35 тисяч кв. км. Вона розташована переважно на півдні Невади та північному сході Каліфорнії. Менша частина її територій простягається від Аризони до Юта.
На сході та півдні ця пустеля Сполучених Штатів межує з не менш відомою пустелею Сонора, а на півночі – з пустелею Великого Басейну. Крім того, її природними межами також є гори Сан-Бернардіно, Сан-Габрієль та Техачапі. Гірські межі добре помітні, бо оточені найбільшими у Каліфорнії розломами Гарлок та Сан-Андреас.
Високогірні райони цієї місцевості, розташовані на висоті понад 600 м, відомі як Висока пустеля. Долина смерті – найнижча та найспекотніша пустеля Північної Америки є найвідомішою частиною території Мохаве. Вона розташована на висоті 85 м нижче рівня моря. Повітря у ній прогрівається вище за +50°С.
На теренах пустелі Мохаве росте близько 2000 видів рослин, включно з ендемічними «деревами Джошуа». Останні переважають серед рослинних ландшафтів північних та східних пустельних територій. Щороку на теренах Мохаве випадає менш ніж 150 мм на рік, хоча у горах їхня кількість сягає 1000-2000 мм.
Фауна пустелі Мохаве вражає своїм різноманіттям. Тут зустрічаються різноманітні види пустельних ящірок, скорпіони, тарантули, гримучі змії, пуми, койоти та снігові кози.
На заході пустелі Мохаве панують дуже сильні вітри, що дмуть зі швидкістю понад 80 км/год. З метою використання цієї природної сили поблизу перевалу Техачапі створено поле вітрогенераторів.
Іншим цікавим місцем цієї пустелі Північної Америки є найбільше у світі «кладовище літаків». Через надмірно сухе повітря техніка потрапляє під найменший вплив корозії та добре зберігається тут.
Пустеля Мохаве також добре відома багатьма містами-привидами Сполучених Штатів. Найвідомішими серед них є Каліко у Каліфорнії, створений разом зі срібними рудниками, та Келсо, поблизу якого розташовані мальовничі дюни. На теренах пустелі Мохаве також розташоване відоме місто Лас-Вегас.
Пустелі Північної Америки: Сонора
Ця піщано-кам’яниста пустеля Північної Америки розташована поблизу мексикансько-американського кордону. Вона займає значну частину Нижньої Каліфорнії на північному заході Мексики, а також частину Каліфорнії та Аризони у південно-західній частині США.
Ця пустеля Північної Америки охоплює площу близько 260 тисяч кв. км. Західна частина кордону між Сполученими Штатами та Мексикою пролягає як раз через ці пустельні території.
Юма на південному заході Аризони, пустеля Колорадо на південному сході Каліфорнії та Альтар у Мексиці – основні субрегіони Сонора. До інших належать Юха, Тонопа та Лечугілья.
На пустельних теренах Сонора росте понад 2000 видів рослин, включно з кактусами, пальмами, агавами. Ендеміком флори цієї пустелі Північної Америки є кактус сагуаро. Його величні колони створюють найбільш впізнані ландшафти Сонора.
Тут зустрічається 100 видів бджіл, 30 ендемічних видів риб, 100 видів плазунів, 20 різновидів амфібій та 350 видів птахів. Єдина у Сполучених Штатах популяція ягуарів мешкає на теренах пустелі Сонора, поблизу американського кордону з Мексикою.
Пустелі Північної Америки: Чіуауа
Цей пустельний екорегіон охоплює частину південного заходу Сполучених Штатів та півночі Мексики. Пустеля Чіуауа займає значну частину заходу Техасу, нижню частину долини Пеко та Ріо-Гранде, а також невелику частину Мексиканського плато та Аризони. Крім того, вона охоплює значну частину штату Чіуауа та частині інших штатів у Мексиці.
Чіуауа – друга за розміром у Північній Америці та третя у Західній напівкулі пустеля світу. Вона займає площу близько 362 тисяч кв. км. Її пустельні терени оточують гірські хребти Східних та Західних Сьєрра-Мадре. Вони блокують потрапляння вологи з Мексиканської затоки та Тихого океану.
Білі піски Нью-Мексико – найвідоміша частина цієї пустелі Північної Америки. Ці піщані терени створені гіпсовими пісками, через що здається, що вся територія вкрита великою білою ковдрою.
На теренах Чіуауа випадає значно більше опадів, ніж в інших пустелях Північної Америки. Проте загалом їхня кількість не перевищує 254 мм за рік, при цьому дощі йдуть лише наприкінці літа.
Сніг випадає лише у найвисокогірніших регіонах. Середня температура у пустелі Чіуауа складає близько 23°С. У долинах та на нижчих висотах спостерігаються найбільші температурні показники.
Плато Колорадо та Кольорова пустеля
Ця пустельна область Міжгірних плато розташована на південному заході Сполучених Штатів. Плато Колорадо охоплює площу близько 336,6 тисяч кв. км на півночі Аризони, сході та півдні Юти, північному заході Нью-Мексико та заході Колорадо.
Понад 90% його територій сформована річкою Колорадо та її притоками, тоді як решта – річкою Ріо-Гранде та її притоками. Плато Колорадо оточено гірськими хребтами та Скелястими горами.
Цей регіон є високогірною пустелею Північної Америки з окремими ділянками, де висаджені дерева. Величний Гранд-Каньйон розташований у південно-західній частині плато Колорадо.
Окремі ділянки цієї пустельної місцевості представлені ущелинами, столовими горами, природними арками. На теренах плато розташовано 9 національних парків США, включно з найвідомішими з них, до яких належить Гранд-Каньйон, Арки, Каньонлендс та Каньйон Брайс. Тут також знаходиться так звана Кольорова пустеля штату Аризона.