Чапля – великий болотний птах родини Чаплеві. Вважається, що видова назва пов’язана зі словом «чапати», що означає «йти, зачіпаючи ґрунт» та натякає на незграбне ходіння. Проте, чапля – доволі красивий та вишуканий птах на болотах, якого легко впізнати за струнким тілом та довгою шиєю у формі «S».
Як виглядає чапля?
Чапля – доволі великий птах з довгими ногами та довгим дзьобом. Вага дорослих особин варіюється у межах 1,5-2 кг. Проте зустрічаються деякі різновиди, що важать до 2,5 кг. Найбільша чапля важить до 7 кг.
Розміри тіла у більшості чапель – у межах 0,8-1 м, а у найбільшої – 1,5 м. Самці будь-якого виду цих птахів завжди більші за самиць. Проте за зовнішнім виглядом та поведінкою вони майже нічим не відрізняються.
Чаплі мають довгі та тонкі ноги з чотирма пальцями. Хвіст у цих птахів боліт короткий, загостреної форми. Крила подовжені, округлої форми, сягають у розмаху до 2-х метрів.
Оперення у чаплі пухке, зазвичай однотонного кольору. Найчастіше за все воно біле, сіре чи чорне. Лише у жовтих чапель тіло має буро-каштановий відтінок. У багатьох видів цих птахів під час шлюбного періоду на голові з’являється красивий чубчик із пір’я.
Загострений довгий дзьоб у чаплі сягає 13-15 см. За формою він прямий та трохи сплюснутий, але не настільки широкий, як у косарів. За допомогою довгого дзьоба ці болотні птахи легко добувають їжу з води.
Чаплі не пірнають та не плавають. Вони не мають копчикової залози, що виділяє жир, який не дозволяє водоплавним птахам мокнути. Проте у міру зростання пух чаплі кришиться, перетворюючись на порошок. Він вкриває пір’я рівномірним шаром та захищає його від намокання.
Чапля та лелека – головні ознаки відмінності
Лелеки та чаплі належать до Лелекоподібних та подібні за зовнішнім виглядом, місцем існування, раціоном та поведінкою. Проте існують певні ознаки, що дозволяють відрізнити чапель від лелек.
- Чапля має вигнуту шию, тоді як у лелек вона зовсім пряма.
- Лелеки більші за чапель, але останні відрізняються більш вишуканим тілом.
- У раціоні лелек переважають гризуни та плазуни, тоді як чаплі живляться переважно рибою та амфібіями.
- Лелеки активні вдень, тоді як активність чапель не пов’язана з часом доби.
Чаплі живуть переважно на болотах чи поблизу водойм. Лелеки облаштовують свої гнізда на дахах домівок, електроопорах та високих деревах навіть у міському середовищі.
Політ чаплі
Чапля у польоті здається горбистою через вигнути довгу шию, висунуту уперед. Літають ці птахи тяжко та повільно. Лише при втечі від ворогів вони можуть часто махати крилами, розвиваючи швидкість польоту до 50 км/год.
Чаплі – витривалі птахи, здатні здійснювати тривалі перельоти. Під час міграції вони летять зграями на висоті 2000 м.
При польоті ноги у чаплі не підтягнуті, а витягнуті. Саме за цією ознакою їх легше за все відрізнити від близьких родичів.
Чому чапля стоїть на одній нозі?
Чаплі можуть нерухомо стояти на одній нозі по декілька годин. Особлива будова колінного суглобу у цих птахів дозволяє їм виконувати цю хитру «вправу». Проте питання, чому чапля стоїть на одній нозі, досі для багатьох залишається загадкою.
Науковці вважають, що так птах дозволяє відпочити то одній, то іншій нозі, зігріваючи її теплом свого тіла. Вода у водоймі не завжди буває теплою, а очікування здобичі може затягнутися.
Крім того, розташування чаплі на одній нозі слугує й своєрідним маскуванням для птаха. Так вона ще краще зливається з комишом чи тростником, серед заростей яких очікує на свою здобич.
Голос чаплі
Чаплі – птахи, що майже не «розмовляють». Вони рідко видають будь-які звуки поза своєю колонією. Голос чаплі схожий на грубий скрежіт. Саме такі крики цей птах найчастіше за все видає під час польоту.
Горлянкове гоготання ці болотні птахи зазвичай використовують, щоб попередити своїх родичів про небезпеку. Для привітання одна одної чаплі зазвичай використовують клацання дзьобом.
Низькі каркаючі звуки ці птахи видають для «спілкування» серед своїх гніздових колоній. Проте найчастіше за все чаплі «спілкуються» одна з одною не звуками, а завдяки візуальним знакам, що подають вигинанням шиї.
Де живуть чаплі та яке мають середовище існування?
Ареал поширення цих болотних птахів доволі широкий. Чаплі зустрічаються майже всюди на планеті, за винятком приполярних зон та Антарктиди. Найпоширенішими видами є білі (чепури) та сірі чаплі, що мешкають на більшій частині Євразії.
Кожен вид чапель має власний обмежений ареал існування. Проте існує ряд загальних характеристик, що слугують чинниками для вибору місця гніздування цими птахами.
- Чаплі не зустрічаються у пустелях, дуже густих лісах та високогірній місцевості. Також вони уникають глибоководних водойм.
- Свої гнізда чаплі облаштовують поблизу прісноводних водойм (рідше – на морському узбережжі), де є мілководдя, ростуть високі дерева чи зарості комишу/тростника.
- До основного середовищі існування чаплі належать дельти та річища рік, болота, мангрові ліси, озера, водосховища, вологі луки.
Види чапель, що живуть у помірних широтах, належать до мігруючих птахів, що відлітають на зимівлю до теплих країв. Тропічні різновиди ведуть осілий спосіб життя.
Північноамериканські види чапель мігрують до Південної та Центральної Америки, євразійські – на південь Європи та до Африки. Сезон їхньої міграції припадає на вересень-жовтень.
Перельоти вони здійснюють відносно невеликими групами. Зграї чапель, що мігрують, лише зрідка налічують до 200-250 особин.
Поведінка та спосіб життя чаплі
Ці болотні птахи нерідко утворюють колонії, часто – змішані з іншими птахами водойм (наприклад, бакланами). Найчастіше за все їхніми сусідами стають косарі (колпиці) та ібіси.
У тісні зграї чаплі ніколи не збиваються. Зазвичай вони тримаються на незначній дистанції одна від одної. Великі колонії (до 1000 особин) зустрічаються лише у місцях, де забагато здобичі. На узбережжі ці птахи облаштовують свої гнізда на певній відстані один від одного.
Чаплі – птахи, ритм життя яких не прив’язаний до часу доби. Вони можуть бути активними як вдень, так і вночі. Проте зазвичай ці болотні птахи полюють на світанку або ж у часи перед настанням сутінок. Свою здобич чаплі очікують тривалий час, стоячи при цьому нерухомо на одній нозі.
Цікавий факт! Чапля ходить великими кроками (до 50 см), але при пошуках здобичі зазвичай зменшує ширину кроку наполовину.
Що їсть та як полює чапля?
Чаплі харчуються переважно рибою. Одні види цих птахів можуть вичікувати здобич, стоячи на мілководді, інші – прогулюючись узбережжям.
Найчастіше за все чаплі підманюють рибу, імітуючи черв’яків рухами своїх пальців, що за забарвленням відрізняються від іншої частини ніг птаха. Дрібних рибок вони ковтають цілком, а більшу здобич розривають на декілька частин перед тим, як з’їсти.
Також до раціону чаплі належать молюски, ракоподібні та навіть комахи. Ще ці болотні птахи їдять миш та кротів, ящірок та змій. Здобич на суші чаплі очікують, сховавшись серед гілок дерев. Мешкаючи поблизу людей, ці птахи можуть харчуватися навіть відходами.
Деякі види чапель крадуть здобич у бугаїв та бакланів. Африканські різновиди чаплі можуть ходити вслід за слонами, буйволами та носорогами, сподіваючись на легку здобич, яку сполохають ці великі наземні тварини.
Чапля зазвичай полює із засідки. Вона може приманювати рибу, створюючи затінок та збільшуючи його площу завдяки розпушеним та піднятим над головою крилам. Так вони можуть й більше здобичі привабити, й обрати з неї найкращу.
Цікавий факт! Чаплі випрямляють шию лише під час полювання. Рибу ці хитрі птахи ковтають, починаючи з голови, щоб здобич не застрягла у горлянці.
Шлюбні ритуали чапель
Ці птахи створюють моногамні пари лише на один (рідше – не декілька) шлюбний сезон. Розмножуються чаплі раз на рік. Шлюбний період у мігруючих видів припадає на весну, а у тропічних різновидів не прив’язаний до пори року.
Про настання шлюбного періоду у чапель свідчить зміна забарвлення дзьоба, ніг та шкіри навколо очей. Здається, наче ці птахи нанесли святковий макіяж – настільки яскравими та вишуканими вони стають. У більшості видів чапель під час шлюбного періоду на голові виростає красиве пір’я, що утворює подобу корони чи чубчика.
Чаплі мають доволі цікаві шлюбні ритуали. З настанням сезону розмноження самець починає первинну підготовку для створення майбутнього гнізда. Він височіє над своїм житлом, велично розправивши крила. Піднявши голову догори, він видає звуки, що схожі на каркання та мають привернути увагу самиці.
Надалі самець продовжує зваблювати «наречених». З цією метою він демонструє своєрідний танець з присідань, що супроводжуються поклацуванням дзьобом.
При цьому самець не дуже радіє самицям, які швидко зваблюються та поспішають підійти до нього. Їх він відганяє від себе, ще й б’є наостанок. Саме тому, чим пізніше самиця чаплі прилетить до гнізда самця, тим вище у неї шанси стати «тією самою» та бути прийнятою у родину без ритуального побиття.
Розмноження чаплі
Після спарування пара сумісно добудовує гніздо. Самець добуває «будматеріали», а самиця облаштовує з них житло на свій погляд.
Загалом гніздо чаплі являє собою нагромадження гілок заввишки до 60 см та до 1 м у діаметрі. Зазвичай воно облаштовано на високому дереві, рідше – серед густих заростей комишу чи тростнику.
У колоніях, де мешкають інші види птахі, чаплі намагаються облаштувати своє гніздо вище за гнізда інших. Нерідко пара, що розійшлася, через рік повертається на попереднє місце та «оновлює» старе житло свіжими гілочками.
Самиця чаплі відкладає від 2-х до 7 зеленуватих яєць. Вона зразу приступає до їхнього висиджування, іноді розподіляючи цю справу з самцем. Пташенята з’являються на світ за 28-33 дні. Вже за тиждень їхнє тіло вкривається пухом.
Батьки годують пташенят, відригуючи їжу, але її отримують лише найбільш хваткі. Тому у кладці зазвичай виживає лише 1-2 пташенят чаплі. За 2 місяці після народження вони вже літають самостійно.
Зазвичай надалі молоді птахи утворюють колонії з батьками. Молоді самиці можуть розмножуватися вже під завершення першого року життя, а самці – на 2-й рік життя.
Цікавий факт! У Китаї зображення чаплі поряд з лотосом символізує благополуччя та успіх.
Тривалість життя чаплі
У минулому чапель нещадно нищили заради здобуття красивого пір’я для декору капелюшків. Також раніше вважалося, що ці птахи ловлять забагато риби. Тому рибаки також не вагалися знищувати птахів-конкурентів. Насправді чаплі зазвичай ловлять хвору рибу та тим самим сприяють екології водойм.
Осушення боліт та знищення мангрових лісів також є причиною зниження популяції чапель. Тривалість життя цих птахів у дикій природі зазвичай не перевищує 10-15 років.
Проте деякі види чапель можуть жити до 23 років (відомий максимум – 25 років). Більшість цих птахів (майже 70%) гине ще у перший рік свого самостійного життя.
Ворони нерідко крадуть яйця з гнізд чапель. Загрозу для пташенят становлять й куниці. На невеликих молодих особин можуть нападати сови та соколи. Для великих птахів загрозу можуть становити крокодили у тих регіонах, де у водоймах наявні ці плазуни.