Ібіс здавна отримав ореол свяченого птаха. Ним захоплювалися та вважали божественним посланцем ще до зародження юдаїзму та християнства. Стародавні єгиптяни вбачали в ібісі втілення мудрого бого Тота, через що наділяли цього птаха ореолом святості. Стародавні греки також вклонялися ібісам, адже вважали їх втіленням гармонійних форм.
Ібіс – родич лелеки
Ці граційні птахи з довгими ногами та довгим дзьобом належать до родини Ібісові, яка об’єднує 25 видів. Вони просто не можуть не захоплювати своєю красою та аристократичністю, що помітна у кожному їх русі.
Зовні ібіси схожі на своїх віддалених родичів – лелек. Вони мають такі самі довгі, але при цьому трохи коротші, ніж у лелеки, тонкі лапи, довгу шию та невелику голову з подовженим, вигнутим дугою дзьобом. За формою останнього цих болотних птахів легко відрізнити від більшості інших видів, що мешкають на болотах та заболочених водоймах.
Довжина тіла в ібісів варіюється від 50 до 110 см. Забарвлення оперення залежить від певного виду. Воно може бути чорним, білим та навіть сірим. Справжніми красенями родини Ібісові вважаються червоні ібіси, оперення яких блищить на сонці наче краплі крові.
Де живе птах ібіс?
Ібіси поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Зустрічаються ці птахи переважно у тропічних та субтропічних регіонах, а також на півдні країн, розташованих у помірних широтах.
Ібіси живуть зазвичай невеликими колоніями – від 30 до 60 пар, нерідко змішаними з іншими птахами, що є їхніми віддаленими родичами – наприклад, косарями. Зазвичай вони населяють водойми зі стоячими водами або ж живуть поблизу річок з повільною течією. Ці птахи надають перевагу манграм та заростям тростнику, де можна сховатися від людського ока.
У пошуках їжі ібіси прогулюються уздовж узбережжя. Їх здобиччю стає будь-яка дрібна живність, яку вони можуть виловити з мули за допомогою свого довгого дзьоба. У разі загрози життю ці птахи стрімко ховаються у заростях чи злітають на верхівку найближчого дерева.
Свої гнізда ібіси облаштовують високо на деревах, поблизу з гніздами інших птахів. Для будівництва вони використовують гілки, тростник та комиш, що росте на узбережжі поблизу водойм, вибраних для існування. Якщо дерев поблизу немає, то ібіс облаштовує гніздо серед заростей рослинності, що росте на озері, чи на чагарниках поблизу річки.
Стандартне життя птахів-однолюбів
Ібіси розмножуються раз на рік. Шлюбний період приходиться на весну у видів, що живуть у північних регіонах, та на сезон дощів – у видів, що мешкають у тропіках.
Ібіси моногамні. Вибрав пару, ці птахи турбуються про вирощування пташенят, позмінно висиджують яйця та займаються пошуком їжі для свого потомства.
До стандартного раціону ібісів належать різноманітні жучки-павучки, черв’яки та молюски. При цьому ці птахи можуть і велику жабу з’їсти, а також ловлять комах та не гребують падлом, яке можуть помітити на суходолі.
На самих ібісів можуть полювати шуліки та яструби, лисиці, ракуни та гієни. Люди по-різному відносяться до цих птахів. В одній місцевості на ібісів можуть полювати, тоді як в інших – шанувати як свячених птахів. Загалом у більшості випадків ці птахи охороняються законом.