Жук сонечко – дрібна комаха, яку легко впізнати за чорними крапками на червоному тілі. Нерідко помилково вважають, що він є представником окремої родини. Насправді це звичайний маленький жук. Нижче наведені всі цікаві факти про жука сонечко, що надають повноцінне уявлення про цю комаху.
Жук сонечко не обов’язково червоний: забарвлення може бути різним
Зазвичай комаху сонечко зображують як маленького жука з червоним тілом та характерними чорними крапками на ньому. Проте колір цих жуків може бути різним. Зустрічаються сонечка майже будь-якого кольору веселки, але неодмінно з поєднанням двох контрастних відтінків.
Найчастіше за все вони бувають червоними чи жовтими з темними плямами. У природі також існують монохромні чорно-білі та екзотичні темно-сині та помаранчеві сонечка. У деяких з цих жуків можуть бути смужки на тілі.
Всього існує понад 4000 видів жука сонечко. З них 400 різновидів зустрічаються на теренах Північної Америки. Забарвлення тіла цих жуків зумовлене їхнім місцем існування. В універсальних видів сонечка, які мешкають майже всюди, зазвичай прості візерунки з двох контрастних кольорів, які ніколи не змінюються.
Інші види мешкають лише у певних регіонах. Вони мають складніше забарвлення тіла та навіть можуть змінювати його протягом року. Деякі з цих жуків використовують маскувальне забарвлення під колір рослинності, коли відпочивають на стеблах рослин.
Вони також можуть набувати яскравішого кольору, щоб відлякувати хижаків чи, навпаки, привертати увагу своїх родичів у шлюбний період. З часом це забарвлення знову змінюється на звичайне для цієї комахи.
Назва жука сонечко пов’язана з Дівою Марією
За легендою, вирощування злаків у Середньовіччі завжди було пов’язано з чималою шкодою від комах-шкідників. Фермери почали молитися Діві Марії, щоб вона допомогла їм позбутися цієї напасті. Богородиця почула їхнє прохання та надіслала на поля жуків сонечко, завдяки яким вдалося зберегти врожай.
Цих комашок почали вважати «вісниками Богородиці» чи «божими жуками». У Німеччині сонечка досі звуть «жуками Діви Марії».
Вважається, що жучок з 7 плямами – перший вісник Богородиці. Його червоний колір символізує її плащ, а чорні крапки – сім її смутків.
Жук сонечко використовує для захисту «отруйні» кольори та лапки, що кровоточать
Якщо притиснути дорослого жука сонечко, то можна помітити, що з його лапок виділяється червонувата рідина, що має дуже різкий та неприємний запах. На поверхні тканини у цьому випадку нерідко утворюється жовта пляма.
Ця суміш алкалоїдів призначена для відлякування потенційних хижаків. Личинки цих жуків здатні виділяти її з черевної порожнини.
Як і чимало інших комах, жук сонечко використовує яскраве забарвлення для захисту. Як відомо, яскраві кольори у дикій природі нерідко слугують маркером токсичності для хижаків.
Птахи, що харчуються жуками, та тварини намагаються уникати володарів яскраво-червоного чи чорного кольору. Тому у жуків сонечко вище шанси не стати чиєюсь їжею.
Жук сонечко має річний життєвий цикл
Відлік життєвого циклу жука сонечко починається з моменту відкладання яскраво-жовтих яєць на рослині поблизу джерела харчування. Через 4-10 днів з них на світ з’являються личинки.
У такому стані вони проводять наступні 3 тижні свого життя. За цей час вони можуть з’їсти яйця, з яких ще не вийшли на світ їхні брати та сестри.
Наївшись досита, личинка починає формувати лялечку. Згодом, через 7-10 днів на світ з’являється справжній жук сонечко.
Забарвлення тіла може формуватися протягом 2-3 днів після виходу з лялечки. Тривалість кожної стадії життєвого циклу залежить від географічних чинників (холод чи спека, посуха чи дощі).
Личинки жука сонечко схожі на мініатюрних алігаторів
Личинок жука сонечка можна назвати найдивовижнішими істотами на планеті. Вони мають довге загострене черевце, шипи на тіла та лапках та нагадують алігаторів у мініатюрі.
Личинки харчуються та ростуть протягом місяця. За цей час вони знищують сотні попелиць та інших комах. Дорослі жуки сонечко не менш дивовижні. Їхніми органами нюху є вусики та лапки.
Жук сонечко споживає їжу з боку в бік, а не догори-вниз. Не менш дивує той факт, що вони здатні здійснювати до 85 помахів крильцями за 1 секунду.
Жуки сонечка знищують чималу кількість комах-шкідників
Майже всі види жуків сонечко харчуються комахами з м’яким тілом. Вони є корисними комахами-хижаками, які оберігають сади та городи від шкідників. Садівники зазвичай раді бачити жуків сонечко у своїх садах.
Навіть личинки цих комах здатні знищити сотні попелиць. Один дорослий жук сонечко за день споживає до 50 попелиць. За підрахунками дослідників, 1 доросла особина за своє життя знищує до 5000 попелиць.
Фермери використовують жуків сонечко для контролю чисельності інших комах
Люди здавна намагалися використати сонечок для боротьби з садовими шкідниками. Перша та найуспішніша спроба була зареєстрована у 1888-1889 роках у Каліфорнії, куди були завезені австралійські жуки сонечко для контролю шкідників на бавовняних полях.
Експеримент обійшовся у 1500 доларів (колосальну суму на ті часи). Проте у 1890 році було отримано втричі більше врожаю.
Проте не всі спроби виявилися настільки успішними. Після каліфорнійського успіху у Північну Америку було завезено понад 40 видів жуків сонечко. З них лише 4 успішно адаптувалися до нових умов.
Максимально успішною виявилася боротьба з дрібними клопами. Систематичний контроль над попелицею зрідка мав успіх. Пов’язано це з тим, що ці шкідники розмножуються значно швидше за жуків сонечко.
Існують шкідливі жуки сонечко
Азійський чи мармуровий жук сонечко був завезений до Сполучених Штатів у 1980 роки. Наразі він є найпоширенішим видом цих жуків на теренах Північної Америки.
Ці комахи суттєво зменшили популяцію попелиці. При цьому вони знищили багатьох інших комах, які також допомагали у боротьбі з садовими шкідниками.
До недоліків можна віднести й той факт, що наприкінці літа жуки сонечко готуються до зимової сплячки. Вони ховаються у стиглих фруктах, найчастіше за все – серед винограду.
Під час збору врожаю жуки нерідко бувають притиснутими чи у кращому випадку видалені фермерами. Проте це не позбавляє від неприємного смаку фрукт, на який виділилася «суглобна рідина» комахи.
Крім того, мармурові жуки сонечко полюбляють зимувати у домівках. Нерідко вони селяться цілими колоніями, що не обіцяє нічого приємного володарям житла.
Також вони можуть кусати людей. Укуси зазвичай викликають незначне подразнення шкіри та відчуття печіння. Проте іноді може виникнути й сильна алергічна реакція. Тому наразі мармурові жуки сонечко у Сполучених Штатах належать до комах-шкідників та знищуються.
Іноді можна побачити чимало жуків сонечко біля водойм
Поблизу великих водойм по всьому світу та на узбережжі нерідко з’являється чимала кількість жуків сонечко (як живих, так і тих, що загинули). Вперше масове скупчення цих комах було зафіксовано у 1850 р.
Максимальна кількість жуків сонечко (близько 4,5 млрд одного виду) в одному місці було виявлено на початку 1940-х років на 21 км прибережної лінії лівійської пустелі. Лише мала частка з них була живою.
Науковці досі не мають відповіді, чому так відбувається. Виділяють 3 гіпотези. За однією з версій, жуки сонечко мігрують вплав. Ці жуки здатні триматися на плаву протягом кількох днів.
За іншою теорією, комахи накопичуються на узбережжі через небажання перетинати широкі водойми. Також вони можуть бути викинутими на узбережжя внаслідок ураганів чи інших природних явищ.
Жуки сонечко можуть їсти своїх родичів
Якщо їжі замало, то жуки сонечко будуть виживати, харчуючись одна одною. Голодна комаха може з’їсти будь-якого свого родича з м’яким тілом, якого зустріне на своєму шляху. Дорослі особини запросто можуть споживати новонароджених жуків сонечко чи їхні личинки.
Яйця та лялечки також є джерелом білка. Тому, коли попелиці недостатньо, жук сонечко може з’їсти їх.
Цікавим є той факт, що жуки сонечко навіть спеціально відкладають незапліднені яйця – на випадок нестачі їжі для потомства. У голодні часи вони відкладають більше порожніх яєць, щоб збільшити шанси на виживання своїх дитинчат.