За старовинною легендою, квезал чи кецаль – священний птах мая, що є уособленням духа повітря на землі. Йому вклонялися мая та ацтеки, вважаючи цю яскраву тропічну пташку маленьким божеством.
Квезал чи кецаль – фото та опис яскравої пташки
Насправді квезал – птах середнього розміру. Його довжина від голови до хвоста становить 35 см. Через яскраве оперення квезалей нерідко вважають різновидом папуги. Насправді ці яскраві птахи належать до родини Трогонові.
Синьо-зелене оперення з металевим відблиском у самців та яскраво-червоним черевцем у самиць надає квезалям славу одних з найяскравіших птахів у світі. До того ж вони мають білосніжне підхвістя та довге хвостове пір’я. Довжина красивого хвоста квезаля нерідко перевищує довжину тіла птаха.
Самців також можна відрізнити за загостреним чубчиком на голові. У шлюбний період пір’я надхвістя у цих пташок може сягати до пів метра. Таким чином загальний розмір самців квезаля від голови до хвоста може сягати майже 1 м.
Де живе та що їсть квезал чи кецаль?
Гірські ліси на висоті близько 3000 м – улюблене місце існування квезаля. Самиці цих птахів зазвичай мають від 2 до 4-х пташенят. Самці беруть активну участь у вирощуванні свого потомства. Вони можуть допомагати самиці висиджувати яйця, замінюючи її двічі на день.
Коли пташенята квезаля з’являються на світ, пара разом вигодовує їх. Гніздо цих пташок зазвичай розташоване на висоті до 10 м від землі. Цікаво, щоб перестрибнути з гілку на гілку квезал стрибає не вперед, а назад.
До раціону квезелей належать плоди тропічних фруктів. Іноді ці пташки можуть ласувати жабами, комахами та равликами.
Цікавий факт! Орнітологи помітили, що якщо самиця квезаля зазвичай охороняє гніздо, то самець патрулює територію навколо нього у радіусі близько 700 м.
Вірування та легенди про птаха квезал
За часів існування цивілізації мая образити цього птаха – означало розгнівати богів та накликати на себе велике лихо. Тому важливі для шаманів пір’їни квезаля здобувалися дуже охайно.
Зазвичай підбирали опале оперення. Іноді дуже бережно ловили птаха, вищипували пару довгих пір’їн та відпускали його на волю.
Ще тоді мудреці помітили: якщо посадити квезаля до клітини, то це неминуче призводить до загибелі птаха. Вважалося, що волелюбне серце пташки не б’ється у неволі.
Вже багато років птах квезал – національний символ Гватемали. Його зображення можна побачити на державному гербі країни.
Красиві фото птаха квезаль прикрашають рекламні та туристичні проспекти Гватемали. Це не випадково, адже саме на цій території колись розквітала цивілізація мая.
Існує цікава легенда про виникнення яскравого оперення у квезаля. Під час завойовування територій Центральної Америки європейцями, у битвах з іспанцями загинуло чимало індіанців мая.
Пташки квезал прилітали на місце боїв та вкривали своїм пір’я тіла загиблих. Черевце та пір’я птахів набуло червоних відтінків від крові воїнів. Цей колір назавжди залишився в оперенні квезалів як символ незломної волі.
На межі: воля чи загибель
Ці красиві птахи наразі перебувають на межі зникнення. Після відкриття Америки Колумбом квезалей винищували заради отримання їхнього яскравого пір’я. Тому зараз ці птахи дуже рідкісні та навіть занесені до Міжнародної Червоної книги.
Через систематичне знищення тропічних лісів, де живе квезал, відновити його популяцію дуже складно. Мая мали рацію: ці птахи не живуть у неволі.
Тому єдиний порятунок для квезаля – це функціонування біосферних заповідників, де птахи можуть почувати себе у безпеці. Ель Тріунфо у Мексиці та Біотопо-де-Кетцалес у Гватемалі – найбільші заповідні території, де живуть квезалі.
Квезал незмінно викликає асоціації з волею та невмирущою вірою у силу духу. Ця пташка – символ того, що природа – найкращий творець та художник. Проте її крихка доля – у руках людини.