Існує храм, де у кожному кам’янці мозаїки та переломлених променях сонця можна прочитати єдину молитву – про міцні почуття, які не може здолати навіть час. Історія кохання набула безсмертя завдяки найкрасивішому архітектурному шедевру світу. Тадж-Махал в Індії – пам’ятник великому почуттю та гімн безсмертної вірності.
Індійська історія кохання, що підкорила час
Падишах Імперії Великих Моголів – Шах-Джахан дуже сильно кохав свою дружину Мумтаз-Махал. Він зробив красуню Арджуманад Бану Бегам, дочку першого візіра, своєю улюбленою дружиною, ще бувши спадкоємним шах-заде. Батько Шахх-Джахана, тодішній падишах Джангір, назвав дівчину «прикрасою палацу» – Мумтаз-Махал.
Розкішне весілля відбулося 10 травня 1612 року. Цю дату вибрали палацові астрологи, як «найбільш сприятливий час для щасливого шлюбу».
Майбутній падишах мав величезний гарем з незчисленою кількістю найкрасивіших жінок з усього світу. Проте він не бачив нікого, крім своєї коханої Мумтаз. Кохана народила йому 8 синів та 6 дочок.
Мумтаз-Махал навіть супроводжувала свого падишаха у воєнних походах. Шах-Джахан вважав її своїм надійним радником, опорою та втіхою. Улюблена дружина була йому насправді близьким товаришем.
Падишах та його кохана прожили 17 років щасливого сімейного життя. Коли Мумтаз було 36 років (на той час жінки за 30 вважалися «у віці»), вона завагітніла 14-м дитям. Вагітність була дуже важкою. Мумтаз померла під час пологів.
Горе П’ятого імператора Шах-Джахана не мало меж. Він об’явив дворічний траур та закрився від усіх. Через рік правитель вирішив здійснити обіцянку, яку дав дружині – збудувати на згадку про неї найкрасивіший храм у світі.
Нове диво світу
У 2007 році був реалізований безпрецедентний проєкт. Всесвітнє голосування через інтернет визначило нові 7 див світу. За думкою 90 млн людей в усьому світі, до цього списку увійшов мавзолей-мечеть Тадж-Махал, східна архітектура якого вражає вже багато століть.
За наказом Шах-Джахана, перший камінь найвідомішого архітектурного шедевра світу було закладено у 1632 році. За 20 років на пустищі з’явився мармуровий комплекс, що став символом красу Мумтаз, та дивовижний сад з фонтанами, що уособлював рай на землі.
До складу комплексу увійшов мавзолей, мечеть, головний вхід, сади та гостьовий будиночок. Над головними брамами входу височіють 22 вежі, що символізують кількість років на зведення цього храму.
Дивовижний дизайн та архітектура храму Тадж-Махал
Тадж-Махал – п’ятибаневий ансамбль заввишки 74 м, з чотирьох боків прикрашений величними 40-метровими мінаретами. Ідеально гладкі стіни – це композиція з полірованого напівпрозорого мармуру. Його привозили з гірської розробки, що знаходилася за 300 км від місця будівництва.
Архітектура Тадж-Махал – геніальне поєднання перського, індійського та ісламського стилів. Цей дивовижний храм вважається перлиною мусульманського мистецтва та творчості.
Неповторна ювелірна праця майстрів інкрустації визнана однієї з кращих у світі. Весь комплекс увінчаний величним 35-метровим білим мармуровим куполом.
Мечеть була декорована самоцвітами (використовувалися бірюза, агат, малахіт) та мозаїкою. Білий мармур прикрасили 28 типів дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння. Задля декору храму були запрошені найкращі майстри з усього світу.
Ідеально симетричний восьмикутник – це внутрішня зала мечеті. Висота стелі тут сягає 25 м. Задля прикраси храму падишах не жалів нічого, адже Тадж-Махал – історія його кохання.
Наразі цей дивовижний храм-музей щороку відвідує понад 4 млн туристів. Тадж-Махал приймає відвідувачів кожного дня, крім п’ятниці, коли тут здійснюється священний намаз. Комплекс відкритий і у нічний час. При повному Місяці можна побачити срібляну розкіш Тадж-Махал.
ТОП-5 цікаві факти про храм Тадж-Махал в Індії
- Будівництво величного храмового комплексу Тадж-Махал обійшлось імперії у 32 млн рупій.
- Над зведенням храму працювали 20 тисяч робітників: ремісників, архітекторів, каліграфів, майстрів інкрустації та каменярів.
- Назва «Тадж-Махал» перекладається з перської мови як «Величний Палац».
- У денному світлі храм Тадж-Махал ідеально білий, але під час заходу здається, наче мечеть парує у небі у рожево-пурпуровому світлі, а коли сходить місяць – стіни відблискують сріблом.
- Стверджується, що майстри, які зводили Тадж-Махал, підписували договір, за яким обіцяли не будувати нічого схожого на цей дивовижний храм Індії.
Міфи та легенди про Тадж-Махал в Індії
Однією з найпопулярніших є легенда про створення чорного близнюка Тадж-Махал. Між двома мавзолеями планувалося звести сіро-сріблястий міст. Цей міф про Тадж-Махал поширився завдяки чернеткам Жана-Батиста Таверн’є. Проведені у 1990-х роках розкопки спростували цю легенду, адже не знайшлося жодного сліду будівництва чорного Тадж-Махалу.
Кажуть, що британський лорд Вільям Бентинк планував зруйнувати цю найвідомішу пам’ятку архітектури Стародавньої Індії, а залишки від неї – продати на аукціоні. Швидше за все, цей міф про Тадж-Махал з’явився через причетність Бентинка до продажу мармуру, взятого з форту Аґри.
Легенду про Тадж-Махал, за якою Джеронімо Веронео був тим самим невідомим архітектором мавзолею, вигадав дон Манріке. Свою думку він пояснював наступним чином. Як відомо, італієць Джеронімо Веронео знаходився приблизно у той час в Аґрі.
Саме тому, на думку дона Манріке, він міг зпроєктувати Тадж-Махал. Насправді немає жодного факту, який реально міг би це підтвердили. Тому ім’я архітектора, який причетний до створення храму Тадж-Махал в Індії, досі залишається невідомим.
«Сонце та Місяць зібрали сльози з твоїх очей»
Саме так вважав падишах, коли споглядав своє творіння. Тадж-Махал увіковічив його кохання всього життя у мармурі. Коли падишах помер, його поховали поряд з коханою Мумтаз.
Усипальниця для Шах-Джахана була збудована ще тоді, коли ховали його дружину. Тому у мечеті розташовані поряд дві гробниці.
Велич Тадж-Махал неможливо описати словами. Храм підкорює з першого погляду на нього та назавжди залишається у думках тих, хто його побачив наживо.
Тадж-Махал – величний символ кохання. Минають роки та століття. Проте дивовижний мармур у променях вечірнього сонця завжди відблискує світлом – символом взаємного кохання двох сердець, увіковіченого у камінні.